Довідник граф звітності Довідник звітності

Назад до переліку лекцій

ОКРЕМІ ПИТАННЯ КОНТРОЛЮ УПОВНОВАЖЕНИМИ ОСОБАМИ З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ВИЯВЛЕННЯ КОРУПЦІЇ

Дотримання державними службовцями положень Закону України «Про запобігання корупції» щодо заходів фінансового контролю: розширена оновлена редакція станом на 2026 рік

Контроль уповноваженими особами
Вступна записка щодо актуалізації:

Даний навчально-методичний матеріал є глибокою переробкою оригінальної Лекції 4 з урахуванням масштабних законодавчих змін у сфері фінансового контролю та антикорупційного регулювання в Україні, що відбулися протягом 2025–2026 років. Зокрема, інтегровано положення Закону від 15 липня 2025 року щодо підвищення відповідальності та цивільної конфіскації, положення проекту Закону № 15056 від 06.03.2026 у зв'язку з приєднанням України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб, оновлені Методичні рекомендації НАЗК щодо конфлікту інтересів та викривачів корупції, а також найновішу судову практику та особливості електронного декларування за результатами кампанії декларування 2026 року.

Розділ I. Оновлена нормативно-правова база фінансового контролю та зміни 2025–2026 років

На виконання вимог розділу VII Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та з метою забезпечення ефективного функціонування системи фінансового контролю в Україні Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) видано комплекс нормативно-правових актів та роз'яснювальних документів, які є фундаментом для роботи уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції (далі – уповноважені особи). Станом на 2026 рік базовий пакет підзаконних актів складається з таких документів:

• Рішення НАЗК від 10.06.2016 № 2 про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зареєстроване в Мін'юсті 15.07.2016 за № 958/29088) — визначає засадничі технічні та організаційні принципи функціонування системи;
• Наказ НАЗК від 20.08.2021 № 539/21 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій» (далі – Порядок № 539/21) — головний інструктивний документ для уповноважених осіб;
• Наказ НАЗК від 23.07.2021 № 448/21 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
• Наказ НАЗК від 23.07.2021 № 450/21 «Про затвердження Порядку інформування НАЗК про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування» — визначає форми, строки та умови подання повідомлень про зміни у статках;
• Наказ НАЗК від 23.07.2021 № 451/21 «Про затвердження Порядку інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента»;
• Наказ НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації...» (далі – Порядок № 252/23) — ключовий технологічний документ, який регламентує правила заповнення кожного розділу декларації;
• Роз'яснення НАЗК від 13.11.2023 № 4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (далі – Роз'яснення № 4) — розширений коментар до практичних ситуацій декларування.

Суттєві законодавчі реформи та нові нормативні виклики (2025–2026 рр.)

Протягом 2025–2026 років антикорупційне законодавство України зазнало масштабної трансформації з метою адаптації до європейських стандартів та виконання зобов'язань перед Європейським Союзом (зокрема за програмою Ukraine Facility та Дорожньою картою з питань верховенства права). Уповноважені особи мають обов'язково враховувати такі нові правові акти:

1. Закон про підвищення відповідальності за корупцію (прийнятий та підписаний 15 липня 2025 року, набрав чинності 17 липня 2025 року). Цей революційний нормативний акт кардинально змінив систему фінансового контролю. Він заповнив правові прогалини, суттєво підвищив пороги притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності за недостовірне декларування і водночас знизив поріг відповідальності за незаконне збагачення. Окрім цього, закон вніс суттєві зміни до правил цивільної конфіскації та розширив коло суб'єктів декларування, включивши до нього діючих членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
2. Проєкт Закону України № 15056 від 06.03.2026 (у зв'язку з приєднанням України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб). Цей законопроєкт інтегрує міжнародні стандарти боротьби з корупцією в українське правове поле. Зміни вносяться до Кримінального кодексу України (розширюється поняття службової особи відповідно до ст. 364 — до них тепер прирівнюються посадові особи іноземних держав, іноземні третейські судді, посадовці міжнародних організацій та члени міжнародних асамблей) та до Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, у статті 61 суттєво розширено коло осіб, відповідальних за впровадження антикорупційних заходів у юридичних особах: обов'язок вживати таких заходів покладено на уповноважених осіб юридичної особи (фізичних осіб, які мають право діяти від імені юрособи або представляти її інтереси на основі закону, договору чи навіть усних або письмових дозволів).
Також законопроєкт вносить точкові, але юридично значущі зміни до статті 65-1 Закону щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, де фраза «та» замінюється на «та/або», що спрощує комбіноване застосування заходів реагування на корупційні акти.
Розділ II. Види декларацій та специфіка кампанії декларування 2026 року

Базова класифікація декларацій відповідно до статті 45 Закону

Закон України «Про запобігання корупції» та Порядок № 252/23 визначають три основні види декларацій, що подаються суб'єктами декларування:

1. Щорічна декларація Подається в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Вона охоплює весь попередній звітний рік (з 1 січня до 31 грудня включно) і містить інформацію про майновий стан станом на 31 грудня звітного року. Обов'язок її подання виникає у двох випадках: • Щорічна декларація (активна служба / робота): подається службовцем щороку протягом строку здійснення своєї діяльності, яка зумовлює декларування; • Щорічна декларація після звільнення (категорія «я припинив(ла) виконувати функції...»): подається наступного року після того, як службова діяльність була припинена (звільнення з посади).
2. Декларація при звільненні Подається протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Вона охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями (починаючи з 1 січня поточного року і закінчуючи останнім днем роботи включно). Інформація у декларації відображається станом на останній день службової діяльності (який є крайнім днем звітного періоду).
3. Декларація кандидата на посаду Подається особою, яка претендує на зайняття посади державної служби або місцевого самоврядування, до моменту призначення. Вона охоплює звітний рік (з 1 січня по 31 грудня), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, і містить відомості про майновий стан станом на 31 грудня такого звітного року.

Підсумки та нововведення Кампанії декларування 2026 року

Кампанія декларування публічних службовців за звітний 2025 рік офіційно тривала з 1 січня по 31 березня 2026 року. Процес подання у 2026 році мав кілька важливих практичних особливостей, які уповноважені особи повинні зафіксувати:

• Вихід нового комплексного посібника НАЗК: 13 березня 2026 року НАЗК оприлюднило оновлене видання посібника з декларування, укомплектоване інтерактивним навігатором, актуальними розмірами прожиткових мінімумів для встановлення порогів декларування та таблицею неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) для швидкого визначення штрафів. Цей посібник став ключовим роз'яснювальним документом року.
• Завершення автоматичних перевірок: 31 липня 2026 року НАЗК офіційно оголосило про успішне завершення першої масової хвилі автоматичних перевірок (автоперевірок) декларацій за 2025 рік. Це свідчить про глибоку цифровізацію фінансового контролю та впровадження ризик-орієнтованого аналізу на ранніх стадіях обробки даних.
• Моніторинг способу життя (МСЖ): Протягом першого півріччя 2026 року НАЗК зберегло та активно реалізовувало свої повноваження щодо МСЖ. Так, в результаті моніторингу способу життя посадових осіб податкових органів НАЗК виявило ознаки необґрунтованих активів на суму понад 2,2 млн грн, що підтверджує ефективність цього інструменту в реальному часі.
Розділ III. Порівняльний аналіз відповідальності та порогів декларування

Для наочності та практичного використання у роботі уповноважених осіб нижче наведено детальну порівняльну таблицю, що ілюструє зміни у системі відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, які набрали чинності після 17 липня 2025 року та діють у 2026 році. Ці зміни мають вирішальне значення для правильної кваліфікації порушень, виявлених під час перевірок.

Категорія відповідальності / правовий інструмент Попередній поріг (до липня 2025 р.) Новий поріг (чинний у 2026 р.)
Адміністративна відповідальність за недостовірне декларування (ст. 172-6 КУпАП) Від 100 до 500 прожиткових мінімумів (ПМ) для працездатних осіб. Від 150 до 750 прожиткових мінімумів (ПМ) (станом на 2025/2026 роки це становить від 454 000 грн до 2 270 000 грн).
Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування (ст. 366-2 ККУ) Від 500 до 2 000 прожиткових мінімумів (ПМ). Починається від 2 500 прожиткових мінімумів (ПМ), що становить 7,75 млн грн і більше.
Відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ) — поріг та коло осіб Поріг: 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (що становило 9,841 млн грн). Знижений поріг: 3 000 неоподатковуваних мінімумів (9,084 млн грн). Розширено перелік суб'єктів: додано діючих членів ВЛК та колишніх працівників МСЕК.
Цивільна конфіскація (стягнення необґрунтованих активів у дохід держави) Позов подавався, якщо вартість активів перевищувала законні доходи особи більш ніж на 500 ПМ (1 003 500 грн). Новий поріг: перевищення законних доходів більш ніж на 750 ПМ (що дорівнює 1 505 250 грн за фіксованим ПМ у 2007 грн).
Строк відображення у Єдиному державному реєстрі корупціонерів Не було чітко диференційовано за термінами зберігання для різних видів стягнень. Диференційовано за видами:
• 1 рік — для адміністративної та цивільно-правової відповідальності;
• До зняття/погашення судимості — для кримінальної відповідальності;
• 5 років — для юридичних осіб.
Підслідність справ щодо корупційних активів Межі розподілу справ між БЕБ та НАБУ були розмитими. Чітко визначено розмежування підслідності між БЕБ та НАБУ, підвищено поріг вартості майна чи збитків для кримінальних справ, які підслідні НАБУ.

Аналітичний висновок щодо змін порогів: Підвищення порогів адміністративної та кримінальної відповідальності за недостовірне декларування відображає перехід держави до ризик-орієнтованого контролю. Це дозволяє розвантажити НАЗК та правоохоронні органи від дрібних формальних розслідувань і зосередити ресурси на виявленні великих зловживань серед високопосадовців. Водночас зниження порогу незаконного збагачення та залучення до відповідальності посадовців ВЛК та МСЕК є прямою реакцією держави на гострі виклики зловживань у цих чутливих секторах під час воєнного стану.

Розділ IV. Обов’язки та алгоритм дій уповноваженої особи з фінансового контролю

Згідно з положеннями частини першої статті 51-2 Закону, державні органи, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання.

Строки та процедура перевірки уповноваженими особами

Згідно з пунктом 4 Порядку № 539/21, уповноважена особа відповідного органу перевіряє факт подання декларацій у такі строго визначені строки:

• Щорічні декларації (щороку та після припинення діяльності) — перевіряються протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій (тобто з 1 квітня поточного року);
• Декларації при звільненні — перевіряються протягом 10 робочих днів після спливу строку у 30 календарних днів з дня припинення суб'єктом декларування службової діяльності.

Рекомендований покроковий алгоритм дій уповноваженої особи

Крок 1. Пошук декларації. Уповноважена особа здійснює пошук та перегляд інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному вебсайті НАЗК.
Крок 2. З'ясування причин у разі відсутності декларації. У випадку встановлення факту відсутності декларації у відкритому доступі, уповноважена особа має перевірити наявність спеціальних обставин (наприклад, вилучення декларації з публічного доступу за поданням іншого органу з міркувань безпеки у період воєнного стану). Рекомендується додатково звернутися до суб'єкта декларування для з'ясування причин або отримання підтвердження про наявність підстав для відтермінування.
Крок 3. Направлення повідомлення до НАЗК. У випадку виявлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларації без об'єктивних поважних причин, уповноважена особа повідомляє про це НАЗК упродовж 3 робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення надсилається виключно засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) за офіційною формою, що міститься в додатку 1 до Порядку № 539/21.
Крок 4. Специфічний контроль при призначенні без конкурсу. Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», під час призначення на посаду без конкурсу уповноважена особа зобов'язана перевірити наявність у Реєстрі декларацій поданої кандидатом декларації за минулий рік.
Важлива примітка для уповноважених Казначейства:
Особливу увагу слід приділяти працівникам органів Казначейства, які перепризначуються на іншу посаду через звільнення з попередньої посади. У таких випадках перевірка наявності декларації за минулий рік є обов'язковою передумовою призначення, що вимагає узгоджених дій кадрової служби та уповноваженої особи. Під час перевірок необхідно враховувати рекомендації, надані листом НАЗК від 05.03.2024 № 25-04/13405-24, доведеним листом Казначейства від 05.03.2024 № 24-08-08/4804.
Розділ V. Новітня судова практика притягнення до відповідальності (Аналіз НАЗК)

У грудні 2025 року НАЗК оприлюднило перший в Україні масштабний аналіз судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, за період 2014–2024 років, який охоплює дані щодо понад 32 тисяч осіб. Цей аналіз містить критично важливі статистичні дані та правові висновки, які уповноважені особи мають враховувати для розуміння реальних юридичних наслідків своєї діяльності:

• Домінування фінансового контролю: Абсолютна більшість справ — приблизно 72% від загальної кількості — припала на порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП). Найпоширенішим правопорушенням у цій категорії стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин.
• Частка справ щодо конфлікту інтересів: Ще 25% справ у зазначений період стосувалися порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП).
• Низька частка інших категорій: Найменша кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП).
• Основними санкціями є штрафи: Понад 60% осіб, стосовно яких розглядалися справи, отримали основне стягнення у виді адміністративного штрафу. Динаміка стягнень показує суттєве зниження після введення воєнного стану через призупинення декларування в перші роки війни.
• Рідкісне застосування додаткових стягнень: Додаткові стягнення у виді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко — лише до 1,5% притягнутих осіб (переважно за порушення обмежень щодо сумісництва/суміщення за ст. 172-4 КУпАП). Позбавлення права обіймати певні посади застосовувалося лише у 0,2% випадків.
• Апеляційне оскарження: Апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, при цьому 52% рішень було залишено без змін.

Згідно з висновками НАЗК, найчастішими причинами закриття судами справ про корупційні правопорушення стали: 1) малозначність правопорушення; 2) відсутність події або складу правопорушення; 3) закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Уповноважені особи при складанні матеріалів та повідомлень мають ретельно обґрунтовувати наявність події та складу правопорушення, уникати формалізму і суворо стежити за строками давності, щоб не допустити уникнення порушниками відповідальності через затягування процедур.

Розділ VI. Особливості фінансового контролю та врегулювання конфлікту інтересів у період воєнного стану

Особливі категорії декларантів та відтермінування подання

Законом про відтермінування подання декларацій в умовах воєнного стану передбачено значні послаблення для категорій осіб, які безпосередньо залучені до оборони держави або перебувають у ризикових умовах. Зокрема, право на відтермінування мають:

• Військовослужбовці: більшість категорій військовослужбовців (крім тих, хто займає посади, перелічені у п.п. 1-5 частини сьомої статті 45 Закону, або входить до складу конкурсних комісій);
• Особи в зоні небезпеки: полонені, інтерновані, особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, або перебувають на тривалому лікуванні внаслідок поранення;
• Члени сімей зазначених осіб: при цьому застосовується вузьке поняття «члени сім'ї» в розумінні Закону (виключно ті особи, чиї активи підлягають відображенню у деклараціях, що відрізняє їх від ширшого кола «близьких осіб»).

Суб'єкти декларування, які виконують службові обов'язки на постійній основі на територіях активних бойових дій (згідно з Переліком територій, затвердженим наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309, який з 3 грудня 2024 року ведеться Міністерством національної єдності України), зобов'язані подати декларації не пізніше 90 календарних днів з дня закінчення воєнного стану, припинення бойових дій на відповідній території або звільнення з посади.

Критерій постійного перебування: Формулювання «на постійній основі перебувають на територіях» означає обов'язкову фізичну присутність службовця на відповідних територіях та пов'язаність перебування саме з виконанням службових обов'язків. Короткострокові відрядження до зони бойових дій не дають права на відтермінування декларування. Окрім цього, території «можливих бойових дій» (пункт 1 розділу I Переліку) не належать до активних і не надають права на перенесення строків подання декларацій.

Методичні рекомендації щодо конфлікту інтересів та інститут викривання

Окрім фінансового контролю, уповноважені особи відіграють центральну роль у запобіганні конфлікту інтересів та розвитку інституту викривачів. Станом на 2026 рік у цих сферах діють оновлені орієнтири:

• Оновлені рекомендації щодо конфлікту інтересів: НАЗК оновило Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Документ містить покрокову інструкцію для самостійного визначення наявності конфлікту інтересів, детально розкриває особливості застосування зовнішнього контролю (одного з найпоширеніших інструментів) та обмежень щодо сумісництва та суміщення в період воєнного стану, зокрема для військовослужбовців.
• Революція в інституті викривання: НАЗК активно розвиває інститут викривачів корупції. 20 серпня 2025 року було презентовано унікальний посібник у форматі коміксу «Герої поруч: гайд для викривачів корупції», який простою мовою пояснює процедури збору доказів, подання повідомлень через Єдиний портал повідомлень викривачів та гарантії державного захисту. У 2024 році вперше в історії України викривачам було виплачено реальні грошові винагороди на загальну суму близько 15 млн грн. Рівень суспільної підтримки викривачів у 2024 році досяг рекордних 74,3% серед населення та 85,8% серед представників бізнесу, що свідчить про докорінну зміну культури сприйняття викривання.
Джерела інформації та нормативно-методичні матеріали
1. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (із змінами та доповненнями станом на 2026 рік).
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій... в умовах воєнного стану» від 20.09.2023.
3. Закон про підвищення відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення від 15 липня 2025 року (зміни до КУпАП, ККУ, ЦКУ та КПК).
4. Проєкт Закону України від 06.03.2026 № 15056 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції» у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».
5. Наказ НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації...».
6. Наказ НАЗК від 20.08.2021 № 539/21 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій... та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання».
7. Роз'яснення НАЗК від 13.11.2023 № 4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю».
8. Методичні рекомендації НАЗК щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів від 12 січня 2024 року.
9. Аналітичний звіт НАЗК «Притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією — аналіз судової практики за 2014–2024 роки» (опубліковано в грудні 2025 року).
10. Методичний посібник НАЗК «Герої поруч: гайд для викривачів корупції» (у форматі коміксу, презентовано 20 серпня 2025 року).
11. Комплексний посібник НАЗК щодо декларування за звітний 2025 рік (опублікований 13 березня 2026 року).
12. Лист НАЗК від 05.03.2024 № 25-04/13405-24 та Лист Державної казначейської служби України від 05.03.2024 № 24-08-08/4804.
Примітка: Порушення антикорупційного законодавства тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України.