«Актуальні питання практичного застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання, ідентифікації та врегулювання конфлікту інтересів»
Актуальні питання практичного застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання, ідентифікації та врегулювання конфлікту інтересів
(Адаптовано відповідно до Методичних рекомендацій НАЗК від 12.01.2024 № 2 зі змінами від 03.02.2025)
Конспект лекції з практичними алгоритмами
Дані навчальні матеріали розроблені з метою забезпечення єдиного підходу до розуміння та практичного застосування законодавства про запобігання корупції в державних органах. Матеріал адаптовано відповідно до Методичних рекомендацій НАЗК від 12.01.2024 № 2 з урахуванням останніх кардинальних Змін та доповнень, затверджених НАЗК від 03.02.2025. Особливу увагу приділено специфіці діяльності посадових осіб установи, які в силу своїх повноважень здійснюють обслуговування бюджетних коштів та взаємодіють із широким колом клієнтів.
1. Поняття та складові конфлікту інтересів
Конфлікт інтересів — це одна із ключових передумов вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. Закон України «Про запобігання корупції» виокремлює два види конфлікту інтересів:
• Реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
• Потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може за настання певних обставин у майбутньому вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Визначення «приватного інтересу» є максимально широким і охоплює будь-який майновий чи немайвний інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також членством чи діяльністю в громадських, релігійних, політичних чи інших організаціях. Кожна посадова особа установи зобов'язана аналізувати весь спектр правових та соціальних зв'язків, які можуть такий інтерес сформувати.
Важливо: Роль дискреційних повноважень
Згідно з оновленою практикою правозастосування НАЗК (2025 рік), конфлікт інтересів виникає лише тоді, коли службова особа володіє дискреційними повноваженнями. Дискреція — це можливість діяти на власний розсуд, обираючи з кількох юридично допустимих варіантів рішень або дій (або вирішувати діяти чи бездіяти). Якщо ж повноваження є зв'язаними (тобто закон або інструкція зобов'язує вчинити виключно одну конкретну дію за настання певних умов, не залишаючи свободи вибору), конфлікт інтересів не виникає. Наприклад, нарахування автоматичної надбавки за ранг чи вислугу років згідно з тарифікаційною сіткою є зв'язаним повноваженням і не створює конфлікту інтересів.
Приватний інтерес також може виникати через відносини, що мали місце в минулому (спільне навчання, колишні дружні зв'язки, спільний бізнес у минулому, припинені родинні відносини тощо), якщо вони здатні об'єктивно вплинути на прийняття рішень сьогодні.
2. Алгоритм встановлення державним службовцем наявності конфлікту інтересів
Для своєчасної ідентифікації суперечності між особистими інтересами та службовими обов'язками працівникам установи рекомендується систематично проходити самоперевірку. Оновлена практика НАЗК пропонує для цього конкретні онлайн-інструменти, розміщені в Базі знань НАЗК:
• Інтерактивний тест на виявлення конфлікту інтересів — дозволяє встановити наявність або відсутність конфлікту інтересів у конкретній життєвій чи службовій ситуації.
• Інтерактивний тест на врегулювання конфлікту інтересів — підказує покроковий порядок дій та визначає, кого саме та в який термін необхідно повідомити.
• Тест для керівника з вибору способу врегулювання — допомагає безпосередньому керівнику обрати найбільш оптимальний захід зовнішнього контролю чи іншого врегулювання конфлікту інтересів у підлеглого.
Таке тестування рекомендується проходити не рідше двох разів на рік, а також у обов'язкових випадках:
• після призначення на посаду (для новопризначених осіб);
• при отриманні нового службового завдання або доручення;
• у разі зміни кола посадових повноважень (зміна посадової інструкції);
• при реорганізації державного органу чи структурного підрозділу;
• при виникненні нових особистих чи родинних обставин, які можуть перетинатися зі службовою діяльністю.
Рекомендація для установи:
Враховуючи специфіку роботи державної установи, посадовим особам наполегливо рекомендується письмово повідомляти безпосереднього керівника про близьких осіб, які працюють у вищих органах установи, а також у державних установах, підприємствах та організаціях, які перебувають на бюджетному обслуговуванні у відповідному територіальному органі установи (є його клієнтами). Це мінімізує ризики прихованого конфлікту інтересів під час проведення платіжних операцій чи фінансового контролю.
3. Процедура звернення за роз’ясненнями до НАЗК
Якщо у посадової особи виникають об'єктивні сумніви щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів у її діяльності, вона має право звернутися за роз'ясненням до НАЗК відповідно до статті 28 Закону.
Суворі вимоги до звернення (з урахуванням практики 2025-2026 рр.):
• Тільки особисте звернення: Звертатися за роз'ясненням може лише безпосередньо та особа, у якої виникли сумніви щодо власної ситуації. Керівник не має права подавати запит щодо наявності конфлікту інтересів у його підлеглого.
• Документальне підтвердження: До звернення обов'язково додаються належним чином завірені документи, що розкривають повний обсяг повноважень особи (посадова інструкція, положення про відділ) та детальні фактичні обставини, які викликають сумнів. У разі відсутності підтверджуючих документів НАЗК залишає звернення без розгляду.
Юридичні наслідки отримання роз'яснення:
1. Якщо особа отримала відповідь від НАЗК, яка підтверджує відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від будь-кої юридичної відповідальності, навіть якщо згодом у її діях правоохоронними органами буде виявлено склад правопорушення.
2. Якщо НАЗК підтвердило наявність конфлікту інтересів або у разі неможливості отримання роз'яснення до моменту прийняття рішення — особа зобов'язана негайно повідомити керівника та вжити заходів щодо самостійного або зовнішнього врегулювання ситуації.
4. Алгоритм дій працівника у зв’язку із виникненням конфлікту інтересів
У разі виявлення у себе ознак реального чи потенційного конфлікту інтересів, службова особа установи зобов'язана діяти за наступним чітким алгоритмом:
КРОК 1. Фіксація дати виявлення. Зафіксувати дату та час, коли стало відомо про наявність конфлікту інтересів (наприклад, дата отримання завдання, платіжного документа клієнта або ознайомлення з наказом). Цю дату необхідно обов'язково вказати в повідомленні.
КРОК 2. Визначення адресата. Чітко визначити безпосереднього керівника, якому підпорядкована особа. Якщо безпосередній керівник відсутній або колегіальний орган є місцем виникнення конфлікту, адресатом повідомлення є НАЗК або керівник вищого органу (який має повноваження на звільнення особи).
КРОК 3. Повідомлення керівника. Повідомити безпосереднього керівника у письмовій формі (із обов'язковою реєстрацією відповідно до діючої системи діловодства в установі) не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася про наявність конфлікту інтересів.
КРОК 4. Утримання від дій. Категорично утриматися від вчинення дій та прийняття рішень (підписання платіжних документів, погодження кошторисів тощо) в умовах конфлікту інтересів до отримання письмового рішення керівника щодо способу врегулювання або до отримання офіційного роз'яснення НАЗК.
КРОК 5. Самостійне врегулювання. За можливості вжити заходів щодо самостійного врегулювання ситуації (наприклад, шляхом відчуження або передачі корпоративних прав в управління, відмови від отримання приватного блага тощо) та надати підтверджуючі документи керівнику.
КРОК 6. Виконання рішення. Після отримання письмового рішення керівника про застосування заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів — невідкладно та в повному обсязі виконати всі визначені в ньому заходи.
5. Алгоритм дій керівника щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Безпосередній керівник несе особисту відповідальність за врегулювання конфлікту інтересів у своїх підлеглих. Після отримання повідомлення від працівника керівник зобов'язаний виконати наступні кроки:
1. Офіційно зафіксувати факт отримання письмового повідомлення у системі внутрішнього документообігу.
2. Протягом двох робочих днів детально проаналізувати ситуацію: з'ясувати наявність приватного інтересу, обсяг службових повноважень підлеглого та перевірити, чи є дані повноваження дискреційними.
3. Прийняти офіційне рішення про спосіб врегулювання конфлікту інтересів шляхом видання відповідного розпорядчого акта (наказу чи розпорядження).
Способи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів (ст. 29 Закону):
Захід врегулювання
Умови застосування та практична реалізація
Усунення від виконання завдання
Застосовується за можливості залучення інших працівників до виконання відповідного завдання (розгляду листа, підписання платіжного документа клієнта тощо).
Обмеження доступу до інформації
Застосовується у разі, якщо конфлікт інтересів пов'язаний із доступом до службової чи таємної інформації. Можливе за умови, що працівник може продовжувати виконувати інші обов'язки.
Перегляд обсягу повноважень
Застосовується у разі, якщо конфлікт інтересів має постійний характер, але обмежується лише певною частиною службових обов'язків особи (наприклад, виключення права перевірки конкретного контрагента).
Переведення на іншу посаду
Застосовується за наявності вакантної посади та згоди працівника, якщо конфлікт інтересів має постійний характер та не може бути врегульований іншими способами.
Звільнення з посади
Крайній захід. Застосовується, якщо конфлікт інтересів має постійний характер, а переведення працівника на іншу посаду або перегляд повноважень є неможливими.
УВАГА КЕРІВНИКАМ ЩОДО ПИТАНЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ:
З 3 лютого 2025 року офіційно втратили чинність попередні Роз'яснення НАЗК від 13.06.2022 № 11 щодо врегулювання конфлікту інтересів при преміюванні та оплаті праці. Наразі діють нові, значно суворіші правила, визначені в оновлених Методичних рекомендаціях НАЗК № 2. Будь-які рішення керівника щодо встановлення собі чи близьким особам премій, надбавок або інших заохочувальних виплат поза межами жорстко регламентованих (зв'язаних) повноважень мають обов'язково проходити процедуру зовнішнього врегулювання або погодження із вищим керівництвом. Самостійне прийняття таких рішень керівником без погодження є прямим адміністративним правопорушенням.
6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону)
Стаття 27 Закону встановлює жорстке обмеження: державні службовці (включаючи всіх працівників установи) не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Пряме підпорядкування — це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, зокрема через участь у вирішенні питань прийняття на роботу, звільнення, надання доручень, контролю за їх виконанням, погодження відпусток, преміювання чи накладення дисциплінарних стягнень.
Порядок дій у разі виникнення прямого підпорядкування:
• Усунення порушення: Особи та керівництво зобов'язані усунути таке пряме підпорядкування протягом 15 днів з моменту його виникнення.
• Переведення: Врегулювання здійснюється шляхом переведення будь-якої з цих осіб (за їх згодою) на іншу рівнозначну або нижчу посаду, що виключає підпорядкування.
• Звільнення: Якщо переведення є неможливим через відсутність вакансій або відмову працівників, звільненню з посади підлягає саме підлегла особа (а не керівник) відповідно до вимог статті 27 Закону.
ВАЖЛИВЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ УСТАНОВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ:
Попри те, що для окремих категорій публічної служби (як-от військові, освітяни чи медики в сільській місцевості) законодавством під час воєнного стану можуть передбачатися певні винятки, для працівників установи жодних винятків чи спрощень щодо обмеження спільної роботи близьких осіб не передбачено. Обмеження статті 27 Закону продовжують діяти для державних службовців у повному обсязі без будь-яких послаблень.
7. Відповідальність за порушення антикорупційного законодавства
Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів є корупційним правопорушенням або правопорушенням, пов'язаним з корупцією, та тягне за собою суворі юридичні наслідки:
• Адміністративна відповідальність (стаття 172-7 КУпАП): Неповідомлення особою про наявність реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення значного штрафу. Прийняття рішень чи вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів карається ще більшим штрафом та обов'язковим внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, з подальшим звільненням з публічної служби.
• Дисциплінарна відповідальність: Застосовується у разі вчинення дій за наявності потенційного конфлікту інтересів, неповідомлення про нього вчасно, або невиконання рішень керівника щодо його врегулювання. Може призвести до догани або звільнення з посади державної служби.
• Цивільно-правова відповідальність: Будь-які правочини (договори, угоди) або акти (накази, розпорядження), ухвалені в умовах реального конфлікту інтересів, підлягають скасуванню або визнанню недійсними у судовому порядку. Збитки, завдані державному органу внаслідок таких рішень, стягуються безпосередньо з винної посадової особи у повному обсязі.
Пам'ятайте: Доброчесність та неупередженість державного службовця є основою суспільної довіри до органів державної установи!