«Питання практичного застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» щодо заходів фінансового контролю»
Питання практичного застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» щодо заходів фінансового контролю
(Нова розширена навчально-методична лекція — актуалізовано станом на 2026 рік)
Фінансовий контроль
ДОВІДКА ПРО ОНОВЛЕННЯ (2026 р.):
Навчально-методичну лекцію оновлено та актуалізовано станом на 2026 рік з урахуванням останніх нормативно-правових актів НАЗК та змін антикорупційного законодавства.
Вступ: Фінансовий контроль як інструмент прозорості та доброчесності
Заходи фінансового контролю є одним із найбільш дієвих та стратегічно важливих механізмів запобігання і виявлення корупції у публічній сфері. Головна мета е-декларування, моніторингу способу життя та інших інструментів фінансового контролю — створення прозорого середовища, у якому корупційна поведінка стає невигідною, ризикованою та суспільно неприйнятною. Декларування майна, доходів та видатків публічних службовців забезпечує підзвітність влади перед громадянським суспільством, допомагає виявляти випадки незаконного збагачення та врегульовувати конфлікти інтересів. З урахуванням найкращих світових практик, в Україні створено унікальну цифрову екосистему фінансового контролю, центральним елементом якої є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Розділ I. Нормативно-правова основа фінансового контролю
Функціонування системи фінансового контролю базується на положеннях Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон) та низці підзаконних нормативно-правових актів НАЗК:
1. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (зокрема Розділ VII «Фінансовий контроль»).
2. Наказ НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації...».
3. Наказ НАЗК від 23.07.2021 № 448/21 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій...».
4. Наказ НАЗК від 23.07.2021 № 450/21 «Про затвердження Порядку інформування НАЗК про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування».
5. Наказ НАЗК від 23.07.2021 № 451/21 «Про затвердження Порядку інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента».
6. Наказ НАЗК від 20.08.2021 № 539/21 «Про затвердження Порядки перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій...».
7. Наказ НАЗК від 16.10.2023 № 236/23 «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу способу життя суб'єктів декларування».
8. Наказ НАЗК від 25.06.2026 № 177/26 «Про внесення змін до Порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції» (найновіші правила контролю за виконанням приписів).
Розділ II. Види декларацій та терміни їх подання
Подання декларацій здійснюється виключно в електронній формі через особистий кабінет у Єдиному державному реєстрі декларацій (ЄДР). Закон визначає такі типи декларацій та чіткі строки їх подання:
1. Щорічна декларація (тип «щорічна»)• Коло осіб: Суб'єкти, визначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).• Термін: Подається щорічно з 1 січня до 1 квітня за попередній звітний рік.
2. Декларація «при звільненні»• Коло осіб: Суб'єкти декларування, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.• Термін: Подається не пізніше 30 календарних днів з дня припинення така діяльність (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями).
3. Декларація «після звільнення»• Коло осіб: Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.• Термін: Подається наступного року після звільнення в період з 1 січня до 1 квітня за минулий звітний рік.
4. Декларація кандидата на посаду• Коло осіб: Особи, які претендують на зайняття публічних посад.• Термін: Подається до призначення або обрання на відповідну посаду за минулий рік.• Важливе правило одноразового подання: Якщо особа вже подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей самий період не подається. Повторне подання е-декларації за один і той самий звітний період не вимагається згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України «Про державну службу».
5. Декларація при входженні до складу комісій• Коло осіб: Члени конкурсних або дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу».• Термін: Подається за минулий рік протягом 10 календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідної комісії.
Розділ III. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (ПСЗ)
Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (ПСЗ) є додатковим інструментом оперативного фінансового контролю. Воно покликане забезпечити прозорість динаміки активів посадовця протягом року, не чекаючи наступної щорічної кампанії.
1. Суб'єкти подання ПСЗ (Обмежене коло осіб):
На відміну від загального обов'язку декларування, обов’язок подавати ПСЗ поширюється виключно на:
Службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (згідно з приміткою до ст. 51-3 Закону).
Декларантів, які займають посади, пов'язані з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.
* Усі інші категорії декларантів ПСЗ не подають! Після звільнення з посади, яка передбачає ПСЗ, цей обов'язок припиняється (крім випадків, коли подія відбулася в останній день роботи).
2. Поріг та підстави для подання ПСЗ у 2026 році:
Обов'язок виникає, якщо сума отриманого одноразового доходу, придбаного майна або здійсненого видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів (ПМ) для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
• Прожитковий мінімум на 01.01.2026 становить 3 328 грн.
• Поріг для подання ПСЗ у 2026 році становить 166 400 грн (50 * 3 328 грн).
Типові випадки подання ПСЗ:
Отримання одноразового доходу (заробітна плата, премія, дохід від продажу авто/нерухомості, погашення ОВДП тощо) на суму понад 166,4 тис. грн.
Придбання майна (автомобіль, нерухомість, земельна ділянка) вартістю понад 166,4 тис. грн.
Здійснення одноразового видатку (оплата навчання, подорожі, погашення кредиту тощо) на суму понад 166,4 тис. грн.
Отримання подарунка чи спадщини, якщо їх вартість оцінена у суму понад 166,4 тис. грн.
3. Ключові процедурні правила ПСЗ:
Термін подання: Протягом 10 календарних днів з моменту отримання доходу, придбання майна чи здійснення видатку.
Неможливість виправлення: Законодавством не передбачено процедури подання виправленого (уточненого) ПСЗ. Будьте уважні при заповненні!
Разовість транзакції: ПСЗ подається за фактом конкретної разової операції, а не сукупного накопичення за місяць чи квартал.
Податки та збори: Розрахунок здійснюється виходячи з нарахованої (брутто) суми доходу, а не фактично виплаченої «на руки» (нетто) після вирахування податків.
Члени сім'ї: Зміни в майновому стані членів сім'ї суб'єкта декларування не підлягають відображенню в ПСЗ. Ці відомості вносяться вже безпосередньо до щорічної декларації.
Відсутність оцінки: Якщо майно (наприклад, спадщина, дарунок) не проходило грошову оцінку і його вартість невідома, ПСЗ не подається. Таке майно декларується вже за підсумками року в черговій декларації.
Військовослужбовці: Посадовці, які мають право на відтермінування подання декларацій на період дії воєнного стану, повністю звільняються і від обов'язку подання ПСЗ.
Розділ IV. Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю
Законодавство передбачає жорстку систему відповідальності за несвоєчасне подання декларацій або декларування завідомо недостовірних відомостей. Завдяки Закону щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення (діє з 17.07.2025), межі відповідальності були суттєво змінені.
Усі пороги відповідальності розраховуються на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року. Для декларацій за 2025/2026 роки цей показник становить 3 328 грн.
1. Адміністративна відповідальність (Стаття 172-6 КУпАП):
Порушення вимог фінансового контролю відносять до адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією.
Несвоєчасне подання декларації без поважних причин (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП): • Карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Навіть мінімальний штраф тягне за собою обов’язкове внесення особи до Реєстру порушників, що фактично закриває шлях до подальшої кар'єри на державній службі.
Декларування недостовірних відомостей (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП): • Застосовується, якщо недостовірні відомості відрізняються від реальних на суму від 150 до 750 ПМ.
• У 2026 році адміністративна відповідальність настає за розбіжності від 499 200 грн до 2 496 000 грн (раніше поріг складав 100–500 ПМ).
2. Кримінальна відповідальність (Стаття 366-2 ККУ):
Настає у випадках умисного внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисного неподання декларації.
Стаття 366-2 частина 1: • Застосовується, якщо розбіжність між задекларованим майном та реальними фактами становить від 750 до 2,5 тис. ПМ.
• У 2026 році це сума від 2 496 000 грн до 8 320 000 грн (раніше поріг складав 500–2000 ПМ).
Стаття 366-2 частина 2: • Застосовується при розбіжності понад 2,5 тис. ПМ.
• У 2026 році кримінальна відповідальність за ч. 2 настає за розбіжності понад 8 320 000 грн. Санкція передбачає суворіші заходи покарання, аж до обмеження чи позбавлення волі.
Умисне неподання декларації (Стаття 366-3 ККУ): • Настає за умисне неподання декларації суб'єктом декларування та карається штрафом, громадськими роботами або позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади.
Новим законом підвищено поріг для пред'явлення позову про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави (цивільна конфіскація).
• Поріг підвищено з 500 до 750 ПМ.
• Оскільки згідно з ч. 2 ст. 290 ЦПК розмір ПМ за цією статтею зафіксовано на рівні дати набрання чинності базового закону про конфіскацію (28 листопада 2019 року), 1 ПМ дорівнює 2 007 грн.
• Позов про цивільну конфіскацію у 2026 році подається, якщо різниця між активами та законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн (раніше цей поріг становив 1 003 500 грн).
4. Терміни перебування відомостей у Реєстрі порушників:
Закон чітко розмежував та встановив строки зберігання відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, у Єдиному державному реєстрі:
1 рік — для відомостей про притягнення фізичної особи до цивільно-правової або адміністративної відповідальності (зокрема за несвоєчасне подання декларації). Після закінчення 1 року відомості автоматично підлягають виключенню.
До погашення або зняття судимості — для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності (наприклад, за ст. 366-2 чи 366-3 ККУ).
5 років — для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Розділ V. Сучасні процедури контролю НАЗК (Новації 2026 року)
З метою підвищення ефективності фінансового контролю та перевірки доброчесності публічних службовців, НАЗК використовує передові методики та підзаконні акти, суттєво оновлені у 2026 році.
1. Моніторинг способу життя (МСЖ):
Мета: Встановлення фактичної відповідності рівня життя декларанта та членів його сім'ї задекларованим майну та доходам.
Особливості здійснення: • Моніторинг є вибірковим та здійснюється на підставі інформації, отриманої від фізичних/юридичних осіб, ЗМІ, правоохоронних органів або з інших відкритих джерел.
• Проводиться відповідно до Наказу НАЗК № 236/23 без надмірного втручання у право на недоторканність особистого та сімейного життя суб'єкта декларування.
• Рішення про початок МСЖ приймається керівником самостійного структурного підрозділу НАЗК на підставі доповідної записки про ознаки невідповідності рівня життя.
2. Нові правила перевірок НАЗК (Наказ від 25.06.2026 № 177/26):
Цей наказ вніс кардинальні зміни до Порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції:
Контроль виконання приписів: До предмету перевірок НАЗК офіційно додано контроль стану виконання раніше внесених приписів та/або впровадження рекомендацій, наданих Агентством за результатами попередніх перевірок.
Нова підстава для позапланових перевірок: Якщо об'єкт перевірки (державний орган чи установа) не надає на запит НАЗК інформацію та підтверджуючі документи щодо стану виконання приписів чи впровадження рекомендацій, це є офіційною підставою для призначення позапланової перевірки.
Періодичність планових перевірок: Планові перевірки одного й того самого об'єкта проводяться не частіше одного разу на два роки. Річний план перевірок затверджується Головою НАЗК та оприлюднюється до 31 грудня року, що передує плановому.
Обмеження строку перевірки: Строк проведення перевірки організації роботи із запобігання корупції тепер не може перевищувати трьох років (внесено зміни до п. 5 розділу ІІ Порядку).
Рекомендації та облік: НАЗК отримало право надавати письмові рекомендації щодо покращення антикорупційної системи не лише самому органу, а й юридичним особам, які належать до сфери його управління. Облік перевірок ведеться як у паперовій, так і в електронній формі (через систему електронного документообігу).
Розділ VI. Практичний алгоритм захисту декларанта в суді
Якщо правоохоронними органами (наприклад, Управлінням стратегічних розслібувань Національної поліції) відносно особи складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 172-6 КУпАП, необхідно діяти за чітким юридичним алгоритмом:
1. Оцінка поважності причин затримки: • Закон передбачає відповідальність лише за несвоєчасне подання декларації без поважних причин.
• До поважних причин згідно з практикою Вищого спецсуду та роз'ясненнями НАЗК належать: важка хвороба або перебування на стаціонарному лікуванні; технічні збої на сайті НАЗК (обов'язково фіксувати скріншотами, зверненнями до техпідтримки support@nazk.gov.ua); неотримання або затримка отримання довідок про доходи від третіх осіб (за наявності письмових запитів); перебування під вартою або у зоні активних бойових дій.
2. Аналiз строків давності притягнення: • Згідно із КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, пов’язані з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Якщо ці строки минули — справа підлягає закриттю.
3. Забезпечення активної доказової позиції: • Суд самостійно не збиратиме виправдовувальні докази. Обов'язок доведення поважності причин лежить на особі, щодо якої складено протокол.
• Необхідно залучити професійного адвоката, оскільки у судовому процесі декларанту протистоїть прокурор, участь якого у таких справах є обов'язковою. Пасивна позиція призведе до штрафу та внесення до Реєстру корупціонерів.
Рекомендована нормативна література для опрацювання
1. Конституція України (ст. 63 — право не свідчити проти себе).
2. Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII.
3. Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
4. Наказ НАЗК № 252/23 від 08.11.2023 (Форма декларації та Порядок заповнення).
5. Наказ НАЗК № 177/26 від 25.06.2026 (Нові правила проведення перевірок уповноважених органів).
6. Офіційні Роз'яснення НАЗК для кампанії декларування 2026 року (База знань НАЗК — wiki.nazk.gov.ua).
7. Інформаційний лист Вищого Спеціалізованого Суду України «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією».
Примітка: Порушення антикорупційного законодавства тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України.